Неділя, 17.12.2017, 15:48Вітаю Вас Гость | RSS
Волинська обласна бібліотека для юнацтва
Меню сайту
Наше опитування
Оцініть бібліотечний сайт
Всього відповідей: 414
Міні-чат

Шухевич


Волинська обласна бібліотека для юнацтва
 
"О Україно! Хай нас людство судить –
 Тобі одній – думки і кожний рух!"
                                      (О.Ольжич)
 
Віртуальна виставка
до 60-ліття героїчної загибелі
Головного Командира УПА
Романа Шухевича
 
 
Луцьк – 2010
 
Вступ
1. Короткий життєпис Романа Шухевича.
2. З політичного профілю генерала Т.Чупринки.
3. Нев’януча віть. Штрихи до родоводу.
4. Пам’яті Романа Шухевича.
5. Інтернет-ресурси.
6. Сценарій історичної години: "Героїзм душі Романа Шухевича".
 
Вступ
…Роман Шухевич… Тарас Чупринка… Генеральний хорунжий і головний командир УПА, провідник ОУН на рідних землях, голова секретаріату УГВР… Власне, одного тільки прізвища Шухевич зазвичай достатньо для того, аби викликати далеко неоднозначну реакцію (та що там реакцію – «шокінг») у широкого загалу. Постать ця провокує спалах яскравих емоцій та каскад гарячих пристрастей як у прихильників, так і у опонентів шаленого генерала. Перші щиро захоплюються неподоланною мужністю, хвацькою рішучістю, відчайдушною відвагою, здоровим авантюризмом та непідробним патріотизмом Шухевича. Другі винуватять у всіх мислимих і немислимих смертних гріхах, нагороджують далеко несхвальними епітетами і при цьому люто ненавидять цього ж таки бравого генерала.
Втім, можливо ненависть є лише підсвідомим страхом побачити речі такими, якими вони є? Адже аж ніяк не вписується пан Роман в образ такого собі дуркуватого гречкосія-салолюба з його предковічним хутірським менталітетом "моя хата з краю", з його ж таки комфортним шляхом "між крапельками пройде, не замочившись", а коли "власть міняється", то й кашкета на будьонівку жваво поміняє без зайвої гризоти. Саме такого анекдотичного хохла вельми зручно "любить" друзям-сусідам, бо й зустріне такий усякого хлібом-сіллю, не дуже той заглиблюючись з чим той гість "зволив пожалувать". А що гостювальник той свої правила та закони наміряється встановити, то наче й незручно йому на те й вказати і вже геть стає незрозуміло – хто в тій хаті господар.
Звісно ж, Роман Шухевич – його велична постать – розвінчує цей недолугий міф. Усім своїм єством, усім коротким, але славним життям вибивається він з цього стереотипного ряду, є незручним, важко перетравлюваним харчем для ненажерливих шлунків гостей-визволителів. Нащадок запорізького козака Івана Шуха чинив у цьому випадку як справжній чоловік, як Мужчина-лицар з великої літери. Боронив він свою власну оселю, своїх рідних і близьких, своє синє небо, своє жовте колосся, свій народ, свою неньку-Україну…
Власне, і вся історія ОУН-УПА ну зовсім не вписується в отой деким улюблений образок хохляцької Малоросії, а вперто репрезентує світу гордий лик нескореної України, яка заслуговує на справжню повагу. Головне, щоб ми самі не цурались свого героїчного минулого і навчились гідно пошановувати своїх героїв.
 
Короткий життєпис Романа Шухевича
"Та над усе ціню я ту
Малую мірку мук і болю,
Котрі прийняв я в тім життю
За правду, за добро, за волю"
І. Франко
 
1. Гіммельрайх К. Зустріч з ген. Т. Чупринкою / К.Гіммельрайх // Літопис УПА. Гіммерльрайх К. Спогади командира відділу особливого призначення "УПА-СХІД" / К.Гіммельрайх. – Торонто : Видавництво Літопис УПА, 1987. – Т. 15. – С. 218 - 221.
2. Геник С. Шухевич Роман / С. Геник // Геник С. 150 великих українців. – Івано-Франківськ, 2001. – С. 288 - 290.
3. Дужий П. Роман Шухевич – політик, воїн, громадянин / П. Дужий. – Львів : Галицька Видавнича Спілка, 1998. – 246 с.
4. Повідомлення (про смерть ген. Романа Шухевича – Тараса Чупринки) // Літопис УПА Українська Головна Визвольна Рада. Документи, офіційні публікації, матеріали. – Торонто: Видавництво Літопис УПА, 1984. – Т. 10. – С. 50 - 53.
5. Посівнич М. Роман Шухевич (1907-1950). Бібліографічний нарис / М.Посівнич // Визвольний шлях. – 2004. – №3. – С. 48 - 53.
6. Р. Шухевич // Народжені Україною. – К., 2002. – Т. 2. – С. 772 -773.
7. Роман Шухевич. – Львів, 2000. – 42 с. – (Бібліотечка молодого українця).
8. Роман Шухевич у документах радянських органів державної безпеки (1940-1950) / заг. ред. В.Сергійчука. – К. : ПП Сергійчук М.І., 2007. – Т. 1. – 640 с.
9. Стафійчук В. Людина з шістьома іменами / В.Стафійчук // Наука і суспільство. – 1995. – № 5-6. – С. 55 - 58.
 
З політичного профілю генерала Т.Чупринки
"Головна причина нещастя нашої нації –
брак націоналізму серед широкого загалу її"
(Микола Міхновський)
1. Андрусяк І. Рекламний бізнес на службі ОУН. Несподіваний ракурс: успішний підприємець Роман Шухевич / І. Андрусяк // Регіон Бандерівський. – 2010. – №1. – С. 9 - 10.
2. Веденєєв Д. Роман Шухевич: таємниця загибелі / Д. Веденєєв, Ю.Шаповал // Дзеркало тижня. – 2002. – 16 лютого. – С. 21.
3. Галаса В. Штрихи до портрета Романа Шухевича – Тараса Чупринки / В. Галаса // Визвольний шлях. – 2000. – №3. – С. 47 - 49.
4. Дужий П. Генерал Чупринка / П.Дужий // За вільну Україну. – 1997. – 4 берез. – С. 2.
5. Козак І. З політичного і людського профілю генерала Тараса Чупринки / І. Козак // VIIІ Делегатська Конференція організації українських націоналістів за кордоном (ОУНз). – Нью-Йорк, 1991. – С. 34 - 32.
6. Кравців Б. Людина і вояк / Б. Кравців // Дзвін. – 1993. – № 2-3. – С. 110 - 116.
7. Новак О. Командувач УПА генерал-хорунжий Роман Шухевич / О. Новак // Новак О. УПА. Сторінки історії. Роздуми / О. Новак. – Рівне, 1992. – С. 34 - 36.
8. Носарєва Л. Юрій Шухевич : "Потрапивши в пастку, батько змушений був покінчити життя самогубством…" / Л. Носарєва // Дзеркало тижня. – 2002. – 28 вер. – С. 23.
9. Пагіря О. Роман Шухевич у Карпатській Україні (1938-1939 рр.) / О. Пагіря // Визвольний шлях. – 2007. – № 4. – С. 73 - 82.
10. Патриляк І. Роман Шухевич у 1939-1943 роках / І. Патриляк // Визвольний шлях. – 2007. – №6. – С. 63 - 78.
11. Полюга Л. Підпілля. Конспіративна хата ген. хор. Тараса Чупринки в Княгиничах / Л. Палюга // Визвольний шлях. – 1997. – № 8. – С. 945 - 956.
12. Посівнич М. Нескорений командир : до 100-річчя від дня народження Романа Шухевича / М. Посівнич // Дзвін. – 2007. – № 7. – С. 81 - 93.
13. Стецько Я. Командир армії героїв / Я. Стецько // Нація і держава. –2004. – 2 берез. – С. 8.
14. Трохим’як Б. Фізичне виховання і спортивний рух у Західній Україні. Гетьманський Пластун СКОБ – ген. хор. Роман Шухевич / Б. Трофим’як // Визвольний шлях. – 1997. – № 12. – С. 1485 - 1494.
15. Трохим’як Б. Генерал-хорунжий Роман Шухевич – Тарас Чупринка / Б. Трофим’як // Визвольний шлях. – 1998. – №4. – С. 387 - 400.
16. Шаповал Ю. Чи розкрито останню таємницю УПА? / Ю. Шаповал // День. – 2005. – 21 жовтня. – С. 18 - 19.
 
Нев’януча віть. Штрихи до родоводу
"Хто не знає свого минулого,
той не вартий майбутнього;
хто не шанує видатних людей свого народу,
той сам не вартий пошани"
М. Рильський
Подружжя Шухевичів: Анна з Кульчицьких й отець Йосип Шухевич
 
Брати Шухевичі: Зенон (сидить), Володимир, Ізидор
 
ВОЛОДИМИР ШУХЕВИЧ
(1849—1915)
 
В. Шухевич з дружиною і дітьми
 
Родина Шухевичів. Зліва сидять: Володимир (мол.),
батьки – Володимир і Терміна з Любовичів, Тарас;
стоять: Дарія, Осип (батько "Тараса Чупринки"), Ірина
 
Йосип і Євгенія Шухевичі
 
НАТАЛІЯ ШУХЕВИЧ
 
 
 
1. Арсенич П. Родина Шухевичів / П.Арсенич. – Коломия : Вік, 1995. – 114 с.
2. Дашкевич Я. Шухевичі від минулого і до сьогодні. Роман Шухевич та його місце в історії України ХХ ст. Дослідницькі проблеми. Юрій Шухевич та Шухевичі / Я. Дашкевич // Дашкевич Я. Постаті : нариси про діячів історії, політики, культури / Я. Дашкевич. – К., 2007. – С. 735 -748.
3. Караванський С. Колискова: Ю.Шухевичу в день народження сина Ромчика / С. Караванський // Альманах "Гомін України" рік 1981. – Торонто, 1981. – Вип. 52. – С. 75.
4. Липовецький С. Юний Шух. Про рід і дитинство головнокомандувача УПА Романа Шухевича / С. Липовецький // Україна мол. – 2007. – 2 червн. – С. 7.
5. Пасемко І. Феномен родини Шухевичів / І.Пасемко // Час. – 1997. – 20 лют. – С. 2. 6. Садова Л. Шухевичі / Л.Садова // За вільну Україну. – 1995. – 4 берез. – С. 2.
 
Пам’яті Романа Шухевича
 
"…пішов у смерть –
і повернувся в думі,
і вже тепер ніхто його не вб’є"
(Л. Кравцова-Антонюк)
 
Указ президента про надання Р. Шухевичу звання "Герой України" від 19 серпня 2006 р.
 
1. Бойко В. Музей Романа Шухевича / В. Бойко, М. Посівнич // Визвольний шлях. – 2005. – №3. – С. 108 - 115.
2. Гусяк О. Роман Шухевич : до 40-річчя з дня загибелі / О. Гусяк // Визвольний шлях. – 1990. – №5. – С. 522 - 526.
3. Крайній І. Національний полководець, не оцінений нацією / І. Крайній // Україна молода. – 2007. – 26 січня. – С. 8 - 9.
4. Кравцова-Антонюк Л. Роман Шухевич / Л.Кравцова-Антонюк // Регіон Бандерівський. – 2010. – № 1.– С. 5-6.
5. Музиченко Я. Кістка в пам’яті / Я. Музиченко // Україна мол. – 2007. – 28 червн. – С. 18 - 19.
6. Сергійчук В. Останній земний шлях Романа Шухевича : до 100-річчя від дня народження / В. Сергійчук // Сергійчук В. Соборна пам’ять України : календар-альманах. 2007 рік / В. Сергійчук. – К., 2006. – С. 114 -120.
7. Шаповал Ю. Роман Шухевич і політика пам’яті в сучасній Україні / Ю.Шаповал // Дзеркало тижня. – 2007. – 23 червн. – С. 22.
 
 
Інтернет-ресурси
ВЕБЛІОГРАФІЯ ДО ТЕМИ:
1. В’ятрович В. Роман Шухевич : солдат / В. В’ятрович [Електронний ресурс]. – Режим доступу : // http://www.pravda.com.ua/articles/4b1a9f9b323a9// , вільний. – Заголовок з екрану.
2. Генерал Роман Шухевич-Чупринка – Дух Української Нації! [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://www.shukhevych.netfirms.com/roman/ photo01ukr.htm, вільний. – Заголовок доступу.
3. Івах C. "Фама” – рекламна фірма Романа Шухевича / С. Івах [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://www.ukrnationalism.org.ua/publications/ ?n=757, вільний. – Заголовок з екрану.
4. Іщук О. Де ж похований Генерал Роман Шухевич? / О. Іщук [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://sd.org.ua/news.php?id=18019, вільний. –Заголовок з екрану.
5. Кальба М. Роман Шухевич і ДУН / М. Кальба [Електронний ресурс] . – Режим доступу: // http://maidan.org.ua/static/mai/1181977051.html, вільний. –Заголовок з екрану.
6. Костелина К. Роман Шухевич. Портрет політика-військовика-державника-патріота / К. Костелина [Електронний ресурс]. Режим доступу: // http: //upi.org.ua/publ/13-1-0-67, вільний. – Заголовок з екрану.
7. Кук В. Генерал-хорунжий Роман Шухевич : головний командир української повстанської армії / В. Кук [Електронний ресурс] . – Режим доступу: // http: //www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=7384, вільний. – Заголовок з екрану.
8. Патриляк І. Одеська криївка Шухевича / І. Патриляк [Електронний ресурс] . – Режим доступу: //http://www.ut.net.ua/art/168/0/208/, вільний. – Заголовок з екрану.
9. Пластун Роман Шухевич [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http: //www.plast.org.ua/about/history/famousplastuns/plastunrshukhevych/, вільний. – Заголовок з екрану.
10. Роман Шухевич – генерал-хорунжий УПА : до 55-тої річниці з дня загибелі командира УПА Романа Шухевича [Електронний ресурс]. – Режим доступу: //http://www.ukrnationalism.org.ua/movement/?chuhevych, вільний. – Заголовок з екрану.
11. Шаповал Ю. Роман Шухевич і політика пам’яті в сучасній Україні / Ю. Шаповал [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://www.dt.ua/3000/3150/ 59716/, вільний. – Заголовок з екрану.
 
 
Сценарій історичної години: "Героїзм душі Романа Шухевича"
 
Волинська обласна бібліотека для юнацтва
 
 
Героїзм душі Романа Шухевича
 
(Сценарій історичної години до 60-ліття загибелі головного командира УПА)
 
Луцьк – 2010
 
(Звучить пісня "Ой у лузі червона калина")
 
Читець.
Схилилась у лузі червона калина,
Підняла калину геройська УПА.
Народнього гніву настала хвилина,
І клекотом бурі гримить боротьба.
 
Ставали до бою сини України
За правду, за волю, за свій ідеал.
Проводив завзяті повстанські загони
Шухевич-Чупринка, геній генерал.
 
Мов сизії орли злітали повстанці,
А з ними хоробрий, їх Друг Командир.
Тремтіли катюги, уночі й вранці,
Як громив нещадно їх Тур-богатир.
(Орлик Я. Командирові УПА / Я. Орлик // Визвольний шлях. – 1997. – №3. – С.323 - 324.)
І ведучий. 60 років тому, 5-го березня 1950 року, в Білогорщі, біля Львова, загинув генерал Роман Шухевич.
ІІ ведучий. Живий символ нескореності національно-визвольної боротьби на західноукраїнських землях Роман Шухевич відомий як видатний військовий державний і політичний діяч, великий патріот, інтелектуал і надзвичайно смілива людина. 
Варто лише перелічити його посади: генерал-хорунжий і головний командир Української Повстанської армії, провідник організації українських націоналістів на рідних землях, голова секретаріату Української головної визвольної ради.
І ведучий. Як політик-державник Р.Шухевич відстоював демократичне суспільство, був беззастережним речником українського самостійництва і соборництва. Поєднавши всі найвищі посади в ОУН та УПА, він зумів організувати ефективну тривалу повстанську і підпільну війну проти фашистської та більшовицької окупації, залучити до неї найбільші верстви українського суспільства та різні політичні сили.
ІІ ведучий. Життєвий вибір Романа Шухевича значною мірою зумовлений його походженням із уславленого роду, який впродовж півтораста років був своєрідним національним бастіоном.
Його прадід – священик Осип Шухевич, за твердженням Романового дядька Степана Шухевича, "був одним із тих священників, що в першій половині ХІХ століття станули на українській платформі".
І ведучий. Дід – Володимир Шухевич, професор-етнограф, автор відомої за межами України 5-томної праці про Гуцульщину, любив розповідати онукам про народного ватажка Олексу Довбуша.
Бабуся – Герміна із роду Любовичів прославилась як організаторка жіночого руху.
Батько – Осип, повітовий суддя і політичний діяч, у період визвольних змагань 1917-1921 років був ув’язнений польською владою, а мати Євгенія із роду Стоцьких відзначалась глибокою релігійністю.
ІІ ведучий. В їх родині 30 червня 1907 року у Львові з’явився первісток – Роман Шухевич.
Його раннє дитинство минуло в містечку Краківці, на Львівщині. У 1914 році родина Шухевичів переїхала до Камінки-Струмілової (нині місто Камінка-Буська). Тут Роман закінчив початкову школу, а в 1917-1925 роках навчався у філії Львівської Академічної гімназії.
І ведучий. Русявий, кучерявий, блакитноокий Ромко в дитинстві був хлопчиком серйозним, мовчазним і допитливим. Полюбляв товариство дорослих, уважно прислухаючись до розмов та дивуючи іноді досить несподіваними запитаннями й міркуваннями. Якось, слухаючи розповідь про походження сім’ї від стародавнього боярського роду, хлопчина заявив батькові: що ж він, мовляв, за боярин, коли в нього війська немає.
ІІ ведучий. Вражає та наполегливість, з якою майбутній головнокомандувач УПА ще в дитячі роки гартував свої дух і тіло, готував себе до служіння українській ідеї.
У гімназійні роки Шухевич був активним членом Пласту та різних спортивних товариств. Він організував пластовий гурток "Ясний тризуб", а згодом "Чорноморці".
Серед улюблених видів спорту у Романа були футбол, баскетбол, біг, плавання, планерний спорт.
І ведучий. Під час пластунських Запорізьких ігор 1923 року він здобув перемогу в забігу на 400 метрів із перешкодами і в запливі на дистанції 100 метрів. Взимку Роман нікому не поступився першістю і в лижному змаганні.
Як і кожен хлопчак, був великим мрійником та любителем мандрівок. Разом зі старшими "соколами" Роман збудував човен, схожий на каяк індіанців, і з Галичини пропливи на ньому по Бугу та Віслі аж до Гданська з виходом у Балтійське море. Зворотна дорога виявилась ще складнішою, бо веслувати довелось проти течії. Вдома юних мандрівників зустрічали, як справжніх героїв.
ІІ ведучий. Вже в ті роки він був безперечним лідером.
Збереглися слова-спогади однієї із учасниць спортивних змагань, в яких так полюбляв брати участь юний Шухевич.
Читець. "Він для кожної і кожного з нас мав ласкаве слово, кожній і кожному вмів сказати щось приємне, підбадьорююче. Ми знали, що він найкращий між нами, що він найдостойніший вести нас і якщо б він подав був команду, ми були б пішли за ним навіть під кулі".
(Кравців Б. Людина і воїн / Б. Кравців // Дзвін. – 1993. – №2-3. – С.111.)
І ведучий. Сімнадцятирічним юнаком Роман Шухевич врятував потопаючу дитину, яка впала в замерзлу річку Буг, за що заплатив важкою піврічною недугою.
У серпні 1925-го року Роман з друзями впорядкував могили січових стрільців на славній горі Маківці й разом із товаришем Іваном Сенівим встановив синьо-жовтий прапор на недоступній стрімкій скелі Вежі, що стало сміливим викликом тодішньому окупаційному польському режимові.
ІІ ведучий. На формування поглядів Шухевича великий вплив справили зустрічі з провідниками Української військової організації (УВО) Євгеном Коновальцем, що відбулась на квартирі бабусі Герміни у Львові в 1921 році.
Напевно, захоплюючі розповіді полковника про намір організувати українське військо як передумову створення самостійної держави запалили в душі юнака ту іскорку, що спалахнула полум’ям безмежної відданості Україні. Через чотири роки після зустрічей із Євгеном Коновальцем Роман Шухевич став членом УВО, одним із найвидатніших її бойовиків.
І ведучий. На той час у 1925 році він із відзнакою закінчив гімназію та успішно склав вступний іспит до Львівського політехнічного інституту.
Але до навчання його не допустили – вісімнадцятирічний Роман Шухевич мав репутацію політично неблагонадійного. Тоді наполегливий юнак вступив до політехнікуму у Дацінгу, навчався там рік. У 1926 році, завдяки зв’язкам батька, його таки зарахували на 2 курс Львівського політехнічного на дорожньо-мостовий відділ. У червні 1934 року він отримав університетський диплом інженера.
ІІ ведучий. Навчання переривалось строковою службою в польській армії.
Польські командири відразу розгледіли у ньому військовий талант і направили на навчання в старшинську школу. Однак через кілька місяців через підозру в політичній неблагонадійності його звідти відрахували.
Службу Роман продовжив рядовим гарматником в артилерійській частині на Волині.
Військову фахову підготовку Шухевич здобув уже за дорученням ОУН – у 1930 році за кордоном він закінчив курси вищих старшин. Згодом це стало йому в нагоді при організації УПА.
І ведучий. Після звільнення з польської армії Роман у 1930 році одружився із дочкою священика із с.Оглядів Наталією Березинською. У 1933 році у них народився син Юрій, а в 1940 році – дочка Марія.
Всі ці роки Роман Шухевич веде активну боротьбу із антиукраїнською політикою уряду Польщі.
ІІ ведучий. У 1929 році він вступає до Організації українських націоналістів (ОУН), де невдовзі – під псевдонімом Дзвін – посідає місце бойового референта Крайової екзекутиви на західноукраїнських землях.
Упродовж 1925-1929 років Шухевич організовує низку терористичних акцій проти польської адміністрації. 19 жовтня 1926 року бере безпосередню участь у вдалому замаху на шкільного куратора Я.Собінського, котрий проводив полонізацію західноукраїнських учбових закладів. У тридцятих – керує саботажними акціями українських патріотів, влаштовує замах на польського діяча Т.Голуфку, що проводив антиукраїнську політику в галузі культури та комісара поліції Є.Чехівського, котрий жорстоко розправлявся з українським підпіллям.
І ведучий. У 1932-у році очолювана Дзвоном боївка ОУН здійснює напад на пошту в Городку Ягельнському. Ця операція провалилась, причому загинув брат нареченої Шухевича – Юрій Березинський. Самого Романа заарештували, але за браком доказів невдовзі звільнили.
Вже 1932 року на знак протесту проти голодомору в радянській Україні Шухевич організовує напад на консульство СРСР у Львові, під час якого було вбито дипломата Майлова.
ІІ ведучий. Після вбивства 15 червня 1934 року польського міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького поліція провела масові арешти. За гратами концтабору в сумнозвісній Березі Картузькій опинився Роман Шухевич. Проте заарештовані патріоти на допитах "не зламалися", і слідство на суді не змогло довести ні Романової причетності до керівництва ОУН, ні його співучасті в терактах. Як рядового оунівця його засудили до шестирічного ув’язнення. У 1937-му році він потрапив під амністію.
І ведучий. Як свідчить товариш Шухевича у ті роки Володимир Янів, він після кожного теракту відчував муки сумління. Вихований у релігійному дусі, Роман глибоко переживав порушення Божої заповіді "Не убий" та запитував себе, чи моє право забирати життя у іншої людини.
Коли польський суд не знайшов винуватців однієї з акцій і засудив непричетних до справи членів ОУН, Роман Шухевич вирішив добровільно здатись поліції. Однак командування ОУН не дозволило йому це зробити, бо дізналось, що страта чекає і засуджених, і тих, хто візьме на себе відповідальність за замах.
Володимир Янів свідчить:
Читець. "А втім ОУН саме під проводом Шухевича перейшла шлях від індивідуального терору до масової боротьби, і це найкраще говорить про глибоку еволюцію, вповні узгіднену з законами божественної науки".
(Кравців Б. Людина і вояк / Б.Кравців // Дзвін. – 1993. – № 2-3. – С. 112.)
 
Форма входу
Календар новин
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
table cellpadding=