(до 75-річчя сучасного
письменника з Волині Йосипа Струцюка)
Вступ
Йосип Георгійович
Струцюк народився 17 липня 1934 року в селі Стрільці на Холмщині (нині Польща).
В 1944 році разом з батьками був депортований в с. Новослобідка Запорізької
області. З 1946 року мешкає на Волині. Тут закінчив Глинищенську початкову,
Копачівську семирічну школи. Навчаючись у Рожищенській середній вечірній школі,
працював на різних роботах, утому числі трактористом. З 1953 по 1958 роки -
навчання в Луцькому державному педагогічному інституті ім. Лесі Українки.
Після закінчення
інституту працював у Білостоцькій середній школі, науковим співробітником в
музеї-садибі Лесі Українки в селі Колодяжному та Волинському краєзнавчому музеї,
журналістом, режисером народної самодіяльної кіностудії, де створив до десяти
кінострічок, котрі були відзначені найвищими нагородами на республіканських,
всесоюзних і міжнародних конкурсах, керівником літературної студії «Лесин
кадуб», очолював обласну організацію Всеукраїнського Товариства «Просвіта» ім.
Тараса Шевченка.
Йосип Струцюк видав
понад 40 поетичних, прозових та драматичних книжок.Втой чи інший час підтримували і схвально відгукувалися про його творчість
такі відомі письменники, як Микола Бажан, Михайло Стельмах, Ліна Костенко,
Дмитро Павличко, Микола Він-грановський, ГригірТютюнник, Микола Жулинський,
Борис Олійник, а відомий діаспорний поет і перекладач Тадей Карабович з Польщі,
зокрема, зауважив: «Коли задумуюся над перцепцією поезії Йосипа Струцюка, то
думаю, що вписується вона в загальне тло поезії української років шістдесятих
і сімдесятих. Поряд творчости Ліни Костенко, Ігоря Калинця, Василя
Голобородька, Миколи Воробйова і Василя Стуса творчість та виражає спільний
процес літературний, ніби додаючи контекст луцький (волинський) до тієї
поезії».
Його твори друкуються в
багатьох журналах, читанках і антологіях. Зокрема, в антології «На кручах
Дняпроускіх» білоруською мовою. Там вірші Йосипа Струцюка поміщені у перекладах
славетного білоруського поета, лауреата Міжнародної літературної премії ім. Г.
X. Андерсена Василя Вітки.
А поетична збірка «Потойбіч тиші» вийшла польською мовою.
Поет творив пісні з
такими видатними композиторами, як Олександр Білаш, Анатолій Пашкевич, Георгій
Майборода, а також із Олександром Некрасовим, Віктором Ліфанчуком, Віктором
Тиможинським, Петром Свистом, Мирославом Стефанишиним, Володимиром Личем,
Олександром Синютиним та багатьма іншими.
На рахунку волинського
автора - два пісенних збірники: для дорослих «Ти - моє терпке пісенне диво» і
для дітей «Жайвірковий Великдень». Провідна тематика цих пісень -
національно-визвольні змагання нашого народу, любов до рідної землі, краса
природи, високі інтимні почуття. «Йосип Струцюк - один із найкращих наших поетів,
слово котрого природно лягає на музику», - писав видатний композитор 20 ст.
Анатолій Кос-Анатольський .
Не можна обминути
пісенно-збиральницької роботи Йосипа Струцюка. До пісенника «Ти не згасла, зоре
ясна. Пісні Холмщини й Підляшшя» він зібрав понад 200 народих текстів і
мелодій, підібрав цікавий ілюстративний матеріал, виступив у співавторстві з
Мирославом Стефанишиним як упорядник пісенника.
Й. Струцюк майже 20
років очолював літературну студію «Лесин кадуб» і посприяв становленню багатьох
нині відомих письменників, що було відзначено на останньому з'їзді письменників
України.
За поетичні збірки
«Глибока живиця», «Терпкі сторінки», драматичний твір «Роман Мстиславич -
великий князь Волинський і Галицький», котрий з успіхом йшов на сцені
Волинського музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка, та низку національно-патріотичних
пісень Йосип Струцюк був удостоєний звання першого лауреата
літературно-мистецької премії ім. Агатангела Кримського.
За збірку повістей і
оповідань «Цвіт дикої шандри» став лауреатом Міжнародної літературної премії
ім. Богдана-Нестора Лепкого, за поетичну збірку «Десятий день тижня» -
лауреатом літературної премії Національної спілки письменників України «Благовіст»,
а за поетичну збірку «Віть розчахнутої блискавки» - лауреатом літературної
премії ім. Григорія Сковороди.
Твори Йосипа Струцюка перекладалися польською, білоруською та російською мовами
Струцюк Й. Вогонь
предків: лірика / Й.Струцюк. – Луцьк: Твердиня, 2007. – 188 с.
Збірка тонкої та елегантної лірики. Поезія поєднує часто фольклорні
елементи з елементами поетичної школи, яку репрезентують М.Вінграновський,
І.Драч.